/Files/images/кн.jpg

Метод проектів – сучасна педагогічна технологія

Проект – це мета, що прийнята і засвоєна дітьми, актуальна для них; дитяча самодіяльність, конкретна практична творча справа, поетапний рух до мети; метод педагогічно-організованого засвоєння дитиною навколишнього середовища; ланцюжок системи виховання та програми, що розвиває особистість.

Сьогодні педагогічні працівники дошкільних навчальних закладів повинні пам'ятати про те, що дитина прийшла до дитячого садка не для того, щоб навчатись, а для того, щоб жити у ньому.

Дитячий садок сьогодні – це дім радості, де дитину навчають жити в навколишньому світі, спільно працювати з однолітками і дорослими людьми, при цьому отримуючи необхідні знання.

«Головна мета національної дошкільної освіти - створити сприятливі умови для особистісного ставлення і творчої самореалізації 'ожної дитини, формування її життєвої компетентності, розвитку в неї ціннісного ставлення до світу Природи, Культури, Людей, Самої Себе.

Звернення до методу проектів є закономірним, тому що педагогічні працівники використовують метод як педагогічну технологію в нових умовах освітнього середовища.

Сучасні вчені (Г. Г. Ващенко, Є. І. Казакова, Є. С. Полат, І. Д. Чечель та ін.) проводять педагогічні дослідження в області проектування освітніх програм.

І. Д. Чечель, описуючи технології організації дослідницьких проектів, визначає проект як «рух уперед» - це точний переклад слова «проект» . Ідеї, які повинен реалізувати метод проектів, стали значущими на сьогоднішній день серед педагогічної спільноти.

Сьогодні ідея методу проектів є інтегрованим компонентом розробленої та структурованої системи освіти. Її завдання – стимулювати інтерес педагогів та дітей до певних проблем, що потребують володіння сумою знань, які через проектну діяльність допомагають розв' язанню цих проблем, умінню практично застосовувати отримані знання, розвитку рефлекторного мислення.

На думку Дж. Пітта, «метод проектів – це не алгоритм, що складається із чітких етапів, а модель творчого мислення та прийняття рішень».

Поняття «проект» визначається як результат перетворювальної діяльності та як мета і результат проектування. Слово «проект» має декілька близьких за змістом значень. По-перше – збирання документів (розрахунків, схем та ін.), що необхідні для створення будь­якого виробу; по-друге – це може бути попередній текст будь-якого документу; по-третє – будь-який замисел або план.

Проектування – це «спеціальна, концептуально обумовлена й технологічно забезпечена діяльність, спрямована на створення образу бажаної у майбутньому системи. Це той продуктивний шлях, який передбачає усвідомлені системні та радикальні зміни. Причому класичне планування діяльності не відкидається, а застосовується паралельно з ним» . Проект – це “способ організації суспільної діяльності, узгодження поглядів, ідей, прийомів, засобів для досягнення загальної мети. В проекті виконання, контроль та оцінювання співпадають у часі та просторі” Каратаєва М.

Проектування можна розглядати як процес розроблення і створення проекту. Терміни «проект» та «проектування» пов' язані з поняттям «дослідження». Але на відміну від дослідження, проект і проектування завжди зорієнтовані на практику. Педагог, який реалізує той або інший проект, не просто розв'язує щось нове, він розв'язує певну проблему, враховуючи при цьому багато обставин.

Проектний метод навчання є одним із перспективних сучасних педагогічних технологій, адже це і конкретна практика роботи педагогів, що спрямована на формування у дітей певної системи інтелектуальних і практичних умінь, а також комплексний метод навчання. Проектний метод - система навчання.

Метод проектів на практиці – це інновація, основною метою якої є створення для дитини умов, за яких вона здобуватиме та розвиватиме свої знання, а також творчо іх реалізуватиме.

Ураховуючи те, що метод проектів – це педагогічна система, можна конкретизувати педагогічні функції методу проектів (див. схему 2)

Дидактичні принципи методу проектів:

Принцип активності (цілеспрямоване активне сприймання дітьми проблеми проекту, її переосмислення та розв’язання).

Принцип продуктивності (прагматична спрямованість діяльності на отримання суб’єктивно чи соціально ціннісного результату).

Принцип технологічності (виконання взаємообумовлених навчальних дій у чітко визначеній послідовності).

Принцип саморозвитку (створення розвивального середовища, в якому в результаті реалізації дітьми поставленої мети започатковуватимуться нові проекти).

Принцип опори на суб'єктний досвід дітей (урахування досвіду дитини, набутого в процесі сприймання і розуміння нею навколишнього світу).

Принцип зв'язку дослідження з реальним життям (використання навколишнього середовища як лабораторії, в якій відбувається процес пізнання).

Принцип співробітництва та партнерства (об'єднання ресурсів і зусиль задля досягнення спільної мети).

Визначення навчального проекту

Поняття «навчальний проект» у літературі тлумачиться по-різному, як:

· «дидактичний засіб» активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності та водночас формування певних особистісних якостей. (Г. Селивко);

· «форма організації занять, що передбачає комплексний характер діяльності всіх її учасників з метою отримання освітньої продукції за певний проміжок часу – від одного року до кількох місяців.·(М. Скаткін);

· «обгрунтована та усвідомлена діяльність, що спрямована на формування у дітей певної системи інтелектуальних і практичних умінм (С. Гончаренко);

· «самостійно розроблений і. виготовлений продукт (матеріальний або інтелектуальний) від ідей до її втілення, виконаний під контролем і з консультаціями дорослого (О. Савченко);

· «навчально-трудове завдання, яке активізує діяльність вихованців, і в результаті якої вони створюють продукт, що володіє суб'єктщшою; а інколи й об'єктивною новизною. (П. Підкасистий).

Для дошкільного навчального закладу метод проектів – це особливий вид навчально-пізнавальної діяльності вихованців, що спрямована на розв' язання проблеми, пов' язаної зі створенням освітнього продукту, що має суб' єктивну або об' єктивну цінність і може розглядатися як спосіб організації такої діяльності.

Класифікація проектів

В літературі зустрічається класифікація проектів за наступними ознаками:

За характером домінуючої діяльності:

дослідницькі (дослідження навколишнього середовища, народних звичаїв, традицій, місцевих проблем тощо);

творчі (реалізація творчого задуму учасників проекту: рукописний журнал, дитяча книжка, колаж, макет і т.д.);

рольові (учасники обирають певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту, наприклад, ділові ігри);

інформаційні (спрямовані на збирання інформації про який-небудь об`єкт, явище; ознайомлення учасників проекту з цією інформацією; аналіз та узагальнення фактів);

практико-орієнтовані (орієнтовані на інтереси учасників).

За предметно-змістовними галузями:

моно-проекти (в межах однієї предметної галузі);

міжпредметні проекти.

За кількістю учасників та характером контактів:

індивідуальні;

групові;

колективні;

в межах усього закладу;

міські;

всеукраїнські;

міжнародні.

За тривалістю виконання:

короткочасні (у межах одного заняття);

середньої тривалості (до двох тижнів);

тривалі (протягом місяця або декількох місяців).

За характером координації

безпосередній контроль;

прихований контроль (такий, що імітує учасника проекту).

Відповідно до шляхів розв`язання завдань проекти розподіляють за видами:

прикладні;

дослідницькі;

інформаційні;

рольово-ігрові.

За думкою І.Л. Кравченко, поділ проектів є умовним, бо у всіх проектах багато спільного, але кожний з них пробуджує пізнавальний інтерес учасників проектів – і педагогів, і дітей.

Прикладні проекти вимагають досконально продуманої структури, оформлення результатів проектної діяльності, презентації отриманих результатів і можливих способів їх запровадження у практику, рецензування проектів.

Дослідницькі проекти спрямовані на розв`язання творчої дослідницької проблеми із заздалегідь невідомим розв`язанням, передбачають наявність основних етапів, характерних для наукових досліджень: виявлення, постановку проблеми дослідження, формулювання гіпотези, планування і розробку дослідницьких ідей. В проект входить збір, зіставлення даних, їх перевірка, аналіз і синтез матеріалу. Результатом є виступ з підготовленим повідомленням. Часто дослідницькі проекти бувають предметними або міжпредметними.

Інформаційні проекти направлені на роботу з інформацією про будь-який об`єкт, явище тощо. Вони передбачають ознайомлення учасників проектів з будь-якою інформацією, її аналіз і узагальнення для презентації перед аудиторією. Вимагають добре продуманої структури. Результати інформаційного проекту можуть бути у вигляді: статті, реферату, доповіді, відеозапису, публікації, зокрема, в Іетернеті тощо.

У рольово-ігрових проектах структура тільки намічається і залишається відкритою до завершення роботи. Учасники проекту виконують визначені ролі – це можуть бути казкові, літературні персонажі або вигадані герої. Відбувається імітація соціальних або ділових стосунків, які ускладнюються ігровими ситуаціями. У таких проектах ступінь творчості дуже високий. Результати цього проекту можуть бути у вигляді: спектаклю, ярмарки, фестивалю тощо.

О.О.Лінник виокремлюємакропроекти(тривалі, міжпредметні, що потребують спеціальної підготовки педагога та дітей, вимагають ретельного планування, роботи з літературою тощо) тамікропроекти (короткочасні, невеликі за обсягом, присвячені розв`язанню проблемних завдань в рамках теми, що вивчається). За характером домінуючої діяльності проекти можуть бути варіативними: вони не мають зводитися до певного типу.

Кiлькiсть переглядiв: 1150

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.